- жаріння
- —————————————————————————————жа́рі́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
жаріння
Смотреть что такое "жаріння" в других словарях:
жаріння — я, с. 1) Дія за знач. жаріти. 2) Вогонь, що піднімається над предметом, який горить; полум я … Український тлумачний словник
Список Героев Украины — Содержание 1 Неоднократные герои 2 Статистика 3 1998 год 4 … Википедия
Мушинская — Мушинская, Татьяна Михайловна Мушинская Татьяна Михайловна (белор. Мушынская Таццяна Міхайлаўна; 26 июня 1958, Минск, Беларусь) белорусская поэтесса, прозаик, театральный критик, журналистка, либреттист, драматург, сценарист. Пишет на белорусском … Википедия
Мушинская, Татьяна Михайловна — Татьяна Михайловна Мушинская (белор. Мушынская Таццяна Міхайлаўна; 26 июня 1958, Минск, Беларусь) белорусская поэтесса, прозаик, театральный критик, журналистка, либреттист, драматург, сценарист. Пишет на белорусском и русском языках. Наибольшую… … Википедия
деко — (металевий лист із загнутими краями для випікання / сушіння на ньому чого н.), жарівня, жарівниця … Словник синонімів української мови
вогонь — (розм. ого/нь), гню/, ч. 1) тільки одн. Розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпучим світлом; полум я. •• Мандрі/вни/й (блука/ючий) вого/нь блідо синє світіння, що виникає під час згоряння болотного газу – метану. Анто/нів… … Український тлумачний словник
температура — и, ж. 1) Ступінь нагріття чого небудь; тепловий стан тіла, речовини. || Ступінь прогрівання повітря в приміщенні або надворі. || чого. Ступінь теплоти тіла, речовини, який зумовлює в них певний процес. •• Абсолю/тна температу/ра температура за… … Український тлумачний словник
пристрасть — I (сильне, нестримне у своєму вияві почуття), пал, горіння, жар, жага, вогонь, пожежа, кипіння II ▶ див. бажання 2), завзятість, кохання, любов I, 2), прагнення … Словник синонімів української мови
Ивасюк, Владимир Михайлович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Ивасюк. Владимир Ивасюк укр. Володимир Івасюк … Википедия
попалити — палю/, па/лиш, док., перех. 1) Знищити вогнем багато чого небудь, багатьох. || перен. Обпоївши горілкою, призвести до тяжкого стану або до смерті багатьох. 2) Використати з метою опалення або освітлення що небудь поступово. 3) Знищити спекою або… … Український тлумачний словник
